Тим, хто мене знає, добре відомо, що я постійно ношу окуляри. І ость вже третій місяць мене вже в них не бачили... Ні, я не зробив корекцію зору, але я спробував лінзи... Саме цією історією і вирішив поділитися. Вона буде короткою. Це будуть суб'єктивні враження і відчуття. Кому цікаво -- читаємо дал!

Окуляри були частиною мого життя і образу, оскільки я досить давно живу з близькозорістю. Я потроху помірковував про корекцію, але і не квапився. Окулярів я не соромився, вони мені фактично не заважали - були вже частиною мене...

На день народження донечки (майже) ми пішли до аквапарку, давно дітям обіцяли і планували. Оскільки треба було приглядати за дітьми, то окуляри я вдягнув. Коли ходив кататися на гірках - залишав окуляри. Одного разу, повернувшись... я побачив, що в моїх окулярів розбита одна лінза.

Я звернувся до найближчої оптики, але мені сказали, що на виготовлення окулярів потрібен тиждень. Наступного дня ми їхали відпочивати, я вирішив, або зробити на відпочинку, або по приїзді. Зайшовши до оптики в м.Мукачеве, я дізнався - на виготовлення окулярів потрібен тиждень! А на тиждень ми як раз і приїхали! Не встигаю...

Фактично тиждень я пробув "сліпим"... 0.5 і 0.6 це досить поганий зір... Ті, хто відчував на собі, знають... решті... решті, краще не знати! Підходив останній день відпочинку, а я все залишався без зору... Можна було б зробити окуляри вже в Києві, але наступного дня, після приїзду, мені потрібно було приступати до роботи...

Рішення було - спробувати контактні лінзи. Було і цікаво, і боязно! Прйшовши до іншої оптики (яку мені підказали), я дізнався - окуляри можна зробити за 3-4 години. Але... я вже був налаштований спробувати контактні лінзи... Офтальмолог перевірив зір, підібрав окуляри та лінзи... і дав останній шанс визначитися, що ж я саме хочу... ЛІНЗИ.

Перші лінзи, що я купив - Air Optix Aqua (CIBA VIsion). Як годиться, вперше лінзи мені ставив лікар... це було не так просто... мій мозок відмовлявся вірити в те, що мені не ткнуть пальцем в око, а лише поставлять лінзу! Я шалено кліпав... Досі не розумію, як лікар мені поставив лінзи!

Глянув на перевірочний стенд - бачу. Добре... Вийшов на вулицю... Передати відчуття, коли ти тиждень був "сліпим", а потім почав бачити... Почав бачити без окулярів!!! Це просто не можливо... Я бачив не тільки дерево, я бачив кожен листочок на ньому!!! Я бачив номерні знаки машин, я бачив кожен штрих архітертури будівель!!! Я не просто так ставлю безліч знаків оклику... Навіть це не передає і частки тієї радості, що я відчував!

Але... завжди є "але"... Мені строго на строго сказали: "спати у контактних лінзах суворо заборонено". Розповіли як їх зняти... Одне діло розповісти, інше - зняти їх вперше... у потязі... Це було перше коло пекла! З горем навпіл я таки зняв лінзи, за тей час, поки ми стояли на станції "Львів". А це близько 45 хв.

Наступного дня, я встав на годину раніше... майже весь час я витратив на те, щоб поставити лінзи... Вимучив і очі, і нерви... Думав, чи варто це можливості бачити без окулярі?! Але з кожним днем мені було ставити-знімати лінзи простіше. Чим швидше я ставив лінзи, тим менше було навантаження на очі! Тим більше я радів новій можливості...

Згодом я дізнався, що не тільки спати, а й носити лінзи можна у пролонгованому режимі... Стосовно моїх лінз - до 6 діб. Спробував (до 3 діб) - є деякі відчуття неприємні, коли тільки прокинувся... Але за короткий час, все приходить до норми, а якщо є ще й спеціальні краплі - це фактично не проблема взагалі... Я навчився швидко і без будь-яких проблем - ось воно щастя!

Знову "але"... Краще - ворог хорошого... Мені порадили ще кращі контактні лінзи - Biofinity (Cooper Vision). Я оцінив різницю в ціні, вирішив спробувати... Придбав лінзи... Заміна була запланована на 1 вересня. Дитина йде до нової школи. Я відкриваю нові лінзи, спробую вдягти... Це КАПЕЦЬ! Це було другим колом пекла! Всі мої навички не діють... Лінзи настільки еластичні, у порінянні з минулими, що я не можу їх вдягти... Це навіть гірше, ніж вперше!!! Я ледь не пропустив свято дитини...

Я таки вдягнув лінзи... Намучив очі... Я вже не розумів, так намучив, чи шось втрапило в око... Час ішов, я знову вчився вдягати лінзи... Знову це ставало все простіше... Коли ти швидко можеш вдягти-зняти такі лінзи - ти їх не відчуваєш. Радість, коли ти бачиш світ своїми очима, дуже важко передати... Окуляри я собі, такі зробив... Але зараз, коли вдягаєш окуляри (наприклад ввечері, коли лінзи зняв, а треба на хвилинку повернути зір, щоб щось зробити), відчуваєш їх як щось чужорідне...

Це просто інший рівень! Відчути себе людиною, в якої нормальний зір. Я вже не кажу про такі дрібниці, як запотівання окулярів в теплому переході взимку, коли ти нічого не бачиш ні в окулярах, ні без них... Для тих, хто ходить в окулярах, і має достатньо сил, щоб витримати хоч перший тиждень, раджу спробувати...

P.S. - дізнався недавно - коли відкриваєш нові лінзи, не бажано їх зразу вдягати, треба хочаб на кілька годин помістити у розчин для зберігання лінз. Розчин, в якому зберігаються лінзи дляпродажу, надко агресивний - може викликати подразнення... А ще, носити в пролонгованому режимі можна, але не варто цим зловживати.

Ось такий мій шлях прозріння!!!